DZIDZIO Перший Раз
Jan. 21st, 2019 12:24 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
germes21"DZIDZIO Перший Раз"
Враження від свіженького перегляду фільму процентів десь на 50% залежать від так званого коефіцієнту Виправданих Очікувань (він же коефіцієнт ВО). І якщо комусь цікаво, то так, я цю змінну тільки-но вигадав. Але ВО існує, або принаймні має існувати. Бо дійсно все вирішує відношення того, що ви очікуєте від прем'єри, і того, що ви від неї реально отримаєте. Наприклад, дивитесь ви щось, здавалося б дуже посереднє, щось на "подивитися і забути". І неочікувано знаходите там щось дуже цікаве: гарних незнайомих акторів, чи сценарні рішення, чи якусь цікавинку. І така от приємна несподіванка має шанс зрівняти позитив від фільму-ноунейму до рівня блокбастеру, про який ви знали, що те блокбастер, і який виявився блокбастером. Як той же "Щасливий день смерті" у якості приємної несподіванки, і "Дедпул 2", який дав саме те, чого бажали всі його фанати. Щоправда, вірно і навпаки. Якщо в цілому фільм гарний, але розчаровує, то сприймається він гірше, ніж очікуваний кінобрухт. Бо нуль він і є нуль, а розчарування від'ємне число. До речі, якість картини в таких випадках взагалі не дуже важлива. От сьогоднішній фильм - "DZIDZIO Перший Раз", в цілому добротний витвір "кіноробів". Але я чекав зовсім, зовсім, зовсім іншого.
Головний герой - здавалося б добре знайомий нам DZIDZIO, живе у файному місті Львів у квартирі своєї матери, та здибається до неї у Португалію. Через трагічний збіг обставин (він забув вимкнути праску - до речі тема ця обіграна оригінально), він не встигає на літак, через що після вибухонебезпечної телефонної розмови має покинути місто та блага цивілізації, і поїхати "в глушь, в село, в Саратов". А насправді у невеличке карпатське містечко, назву якого я забув, та й не дуже це важливо. На місці DZIDZIO зустрічає старих друзів, та не дуже охоче погоджується стати на чолі церковного хору. Але крім того він зустрічає чарівну дівчину на ім'я Квітка, з якою спочатку товаришує, але швидко розуміє, що простої дружби йому замало. Є і ще одна "дрібничка", яка не додає головному герою впевненості: він досі цнотливий! Найкращій друг Бодя (він же брат Квітки) намагається виправити цей "недолік", але результат цих спроб - майже нульовий, і то, мабуть, найкраще. Бо DZIDZIO має шанс на перший раз саме з тою, кого щиро кохає.
А розпочну не с сюжету, як завжди, а з відмінностей. Бо саме через них у мене, так скажемо, не найкраще ставлення до фільму "DZIDZIO Перший Раз". Бо розумієте, коли я бачу у назві "DZIDZIO", то я майже впевнений, що буду дивитися сиквел "Контрабасу...". А "Контрабас..." мені подобається. Це динамічна, авантюрна комедія, з абсурдом, сюром, купою веселих персонажів, з жартами та щіпкою "чорнухи". Але ні! Все не так! "DZIDZIO Перший Раз" - ніяке не продовження, це зовсім інший фільм, і навіть жанр тут відрізняється, бо ця картина класична мелодрама. І головний герой тут взагалі не схожий на DZIDZIO з "Контрабасу...". Бо той DZIDZIO був самозакоханим неробою, що бачив себе справжньою зіркою і поводився відповідно (хоч насправді зірка з нього була ніяка). Він робив дурниці і відверті злочини, він не мав жодного сумніву у своїх рішеннях, він був диктатором, любив випити та поїсти, і боявся лише своєї матусі. У "Першому разі" DZIDZIO іншій на всі 100 відсотків. Він невпевнений в собі, любить трішечки прибрехати, але так... Лише у дечому. Він сором'язливий, романтичний, обережний, захоплений, коли справа йде про музику, не п'є, мало їсть, не знає як поводитись з дівчатами. І я не кажу, що це поганий DZIDZIO, але це інший DZIDZIO! Від того DZIDZIO, що ми пам'ятали та любили, залишилися лише ім'я, зовнішність (хоча він схуд, здається) і мама. І що до мами: у першому фільмі вона була лише голосом у слухалці (як от мати Воловіца з "ТВВ"). А тут її у кадрі показали! Ну от нащо??
Повертаємося до сюжету. "DZIDZIO Перший Раз" досить класична історія про те, як професіонал повертається у провінцію і допомагає колективу аматорів здобути перемогу. Є багато фільмів, написаних по цій схемі, частіше її використовують у спортивних картинах, але і "співочих" вистачає. Наприклад, "Sister Act", де справжня зірка естради у виконанні Вупі Голдберг ховалася у жіночому монастирі та мимохідь зробила місцевий хор кращім у країні (здається). У нашему випадку монастиря не буде, а буде церква, та й DZIDZIO у черницю не перевдягався. Але все інше - як по шаблону. Романтична лінія теж не балує оригінальністю, все буде швидко і просто: Він закохався у Неї, а вона не приховувала своїх почуттів до Нього. На весь фільм був лише один конфлікт, коли Бодя додав до цукрової пудри трішечки коксу, але це і все. До того ж все вирішиться за кілька хвилин, вибачення будуть принесені та прийняті, хор зібраний знову, а романтика як і раніше засяє яскравими кольорами. Як для продовження "Контрабасу..." подій, звісно, дуже мало. Але це не продовження, це окрема романтична мелодрама. Тож... Можна було додати якийсь любовний трикутник, чи ще якихось складнощів та випробувань. Але... І так непогано вийшло.
Що є у "DZIDZIO Перший Раз"? Співи! От що у DZIDZIO не відняти, голос у нього шикарний. Щоправда, лише оперний, бо він наприкінці "Першого разу..." щось попсове заспівав, і це було у кращому випадку "так собі", не погано, але і не щось цікаве. У картині добре показали чим живуть та дихають села та містечка у Прикарпатті. Тут вам і говірка, і люди, що живуть за рахунок родичів, що працюють закордоном, і сільські романи, і важливість церкви, і навіть транспорт, коли додому можна їхати лише на залізничному крані. Жарти - як для комедії (особливо як для комедії з DZIDZIO) гумору замало, але повторюся ще раз, це - не комедія, це мелодрама! Тому кілька веселих сцен - як то наприклад та, у якої Квітка шукала у DZIDZIO кліща, і кілька веселих персонажів - як то наприклад старенький дохтур та його розкішна медсестра, виконують та перевиконують "план по жартам". Ще мабуть про атмосферу треба додати. Гарну милу атмосферу гарного милого фільму. Де антагоністів немає, як майже немає нічого поганого, а тому має бути щасливий фінал, де кожен отримає те, що заслуговує, а може і трохи більше.
Що стосується головної ідеї фільму, то ми занадто зациклені на темі сексу. Цифра "з ким переспав" стає невиправдано важливою у сучасному житті. І саме це, а не ковбаса за 2.30, заставляє згадувати про "старі, добрі часи", коли перший раз був найважливішим, бо перший раз був з людиною, з якою ти бажаєш провести все своє життя і для якої можна і почекати. Кілька слів об акторах. В цілому... Непогані. Квітка, вона ж Анна Тихомирова, дуже гарна дівчина, дуже схожа на своє екранне ім'я. Сергій Либа теж добре зіграв, до того ж, саме його персонаж на екрані змінювався найчастіше і найсильніше. Ольга Кіяшко - молодець, та й всі інші задніх не пасуть. Залишається Михайло Хома, він же той самий DZIDZIO. Як я вже казав, це був зовсім інший DZIDZIO, не такий як у "Контрабасі...". Але він був милим, симпатичним, наївним, хоч і не дуже зрозуміло, що ж такого у ньому Квітка знайшла. Втім, то певне заздрощі та ревнощі у мене говорять! Яка ж вона - Квітка, гарнюня...
Висновки. Якщо б прибрати з назви фільму слово "DZIDZIO", то "Перший раз" дивися б я з значно більшим задоволенням. Бо "DZIDZIO Контрабас" був класною комедією, а "DZIDZIO Перший раз" просто хороша картина, та ще й зовсім іншого жанру і з зовсім іншим головним героєм. І поки йшов "Перший раз..." я все чекав, коли ж почнуться пригоди, коли ж DZIDZIO почне грабувати церкви та прориватися крізь кордони! Але нічого схожего так і не трапилося, і "Перший раз..." з початку до кінця лишився романтичною мелодрамою, з простенькою, але милою історією, карпатською говіркою та непоганими виконавцями. Мене ніхто не попередив, що це і близько не сиквел, а тому мої очікування були дуже далеко від реальності. Але я у свою чергу вас попередив, чим виконав свою найважливішу місію. А тому дивіться "DZIDZIO Перший Раз" без остраху. Фільм цілком гарним вийшов. А порівнювати просто немає потреби.
Враження від свіженького перегляду фільму процентів десь на 50% залежать від так званого коефіцієнту Виправданих Очікувань (він же коефіцієнт ВО). І якщо комусь цікаво, то так, я цю змінну тільки-но вигадав. Але ВО існує, або принаймні має існувати. Бо дійсно все вирішує відношення того, що ви очікуєте від прем'єри, і того, що ви від неї реально отримаєте. Наприклад, дивитесь ви щось, здавалося б дуже посереднє, щось на "подивитися і забути". І неочікувано знаходите там щось дуже цікаве: гарних незнайомих акторів, чи сценарні рішення, чи якусь цікавинку. І така от приємна несподіванка має шанс зрівняти позитив від фільму-ноунейму до рівня блокбастеру, про який ви знали, що те блокбастер, і який виявився блокбастером. Як той же "Щасливий день смерті" у якості приємної несподіванки, і "Дедпул 2", який дав саме те, чого бажали всі його фанати. Щоправда, вірно і навпаки. Якщо в цілому фільм гарний, але розчаровує, то сприймається він гірше, ніж очікуваний кінобрухт. Бо нуль він і є нуль, а розчарування від'ємне число. До речі, якість картини в таких випадках взагалі не дуже важлива. От сьогоднішній фильм - "DZIDZIO Перший Раз", в цілому добротний витвір "кіноробів". Але я чекав зовсім, зовсім, зовсім іншого.
Головний герой - здавалося б добре знайомий нам DZIDZIO, живе у файному місті Львів у квартирі своєї матери, та здибається до неї у Португалію. Через трагічний збіг обставин (він забув вимкнути праску - до речі тема ця обіграна оригінально), він не встигає на літак, через що після вибухонебезпечної телефонної розмови має покинути місто та блага цивілізації, і поїхати "в глушь, в село, в Саратов". А насправді у невеличке карпатське містечко, назву якого я забув, та й не дуже це важливо. На місці DZIDZIO зустрічає старих друзів, та не дуже охоче погоджується стати на чолі церковного хору. Але крім того він зустрічає чарівну дівчину на ім'я Квітка, з якою спочатку товаришує, але швидко розуміє, що простої дружби йому замало. Є і ще одна "дрібничка", яка не додає головному герою впевненості: він досі цнотливий! Найкращій друг Бодя (він же брат Квітки) намагається виправити цей "недолік", але результат цих спроб - майже нульовий, і то, мабуть, найкраще. Бо DZIDZIO має шанс на перший раз саме з тою, кого щиро кохає.
А розпочну не с сюжету, як завжди, а з відмінностей. Бо саме через них у мене, так скажемо, не найкраще ставлення до фільму "DZIDZIO Перший Раз". Бо розумієте, коли я бачу у назві "DZIDZIO", то я майже впевнений, що буду дивитися сиквел "Контрабасу...". А "Контрабас..." мені подобається. Це динамічна, авантюрна комедія, з абсурдом, сюром, купою веселих персонажів, з жартами та щіпкою "чорнухи". Але ні! Все не так! "DZIDZIO Перший Раз" - ніяке не продовження, це зовсім інший фільм, і навіть жанр тут відрізняється, бо ця картина класична мелодрама. І головний герой тут взагалі не схожий на DZIDZIO з "Контрабасу...". Бо той DZIDZIO був самозакоханим неробою, що бачив себе справжньою зіркою і поводився відповідно (хоч насправді зірка з нього була ніяка). Він робив дурниці і відверті злочини, він не мав жодного сумніву у своїх рішеннях, він був диктатором, любив випити та поїсти, і боявся лише своєї матусі. У "Першому разі" DZIDZIO іншій на всі 100 відсотків. Він невпевнений в собі, любить трішечки прибрехати, але так... Лише у дечому. Він сором'язливий, романтичний, обережний, захоплений, коли справа йде про музику, не п'є, мало їсть, не знає як поводитись з дівчатами. І я не кажу, що це поганий DZIDZIO, але це інший DZIDZIO! Від того DZIDZIO, що ми пам'ятали та любили, залишилися лише ім'я, зовнішність (хоча він схуд, здається) і мама. І що до мами: у першому фільмі вона була лише голосом у слухалці (як от мати Воловіца з "ТВВ"). А тут її у кадрі показали! Ну от нащо??
Повертаємося до сюжету. "DZIDZIO Перший Раз" досить класична історія про те, як професіонал повертається у провінцію і допомагає колективу аматорів здобути перемогу. Є багато фільмів, написаних по цій схемі, частіше її використовують у спортивних картинах, але і "співочих" вистачає. Наприклад, "Sister Act", де справжня зірка естради у виконанні Вупі Голдберг ховалася у жіночому монастирі та мимохідь зробила місцевий хор кращім у країні (здається). У нашему випадку монастиря не буде, а буде церква, та й DZIDZIO у черницю не перевдягався. Але все інше - як по шаблону. Романтична лінія теж не балує оригінальністю, все буде швидко і просто: Він закохався у Неї, а вона не приховувала своїх почуттів до Нього. На весь фільм був лише один конфлікт, коли Бодя додав до цукрової пудри трішечки коксу, але це і все. До того ж все вирішиться за кілька хвилин, вибачення будуть принесені та прийняті, хор зібраний знову, а романтика як і раніше засяє яскравими кольорами. Як для продовження "Контрабасу..." подій, звісно, дуже мало. Але це не продовження, це окрема романтична мелодрама. Тож... Можна було додати якийсь любовний трикутник, чи ще якихось складнощів та випробувань. Але... І так непогано вийшло.
Що є у "DZIDZIO Перший Раз"? Співи! От що у DZIDZIO не відняти, голос у нього шикарний. Щоправда, лише оперний, бо він наприкінці "Першого разу..." щось попсове заспівав, і це було у кращому випадку "так собі", не погано, але і не щось цікаве. У картині добре показали чим живуть та дихають села та містечка у Прикарпатті. Тут вам і говірка, і люди, що живуть за рахунок родичів, що працюють закордоном, і сільські романи, і важливість церкви, і навіть транспорт, коли додому можна їхати лише на залізничному крані. Жарти - як для комедії (особливо як для комедії з DZIDZIO) гумору замало, але повторюся ще раз, це - не комедія, це мелодрама! Тому кілька веселих сцен - як то наприклад та, у якої Квітка шукала у DZIDZIO кліща, і кілька веселих персонажів - як то наприклад старенький дохтур та його розкішна медсестра, виконують та перевиконують "план по жартам". Ще мабуть про атмосферу треба додати. Гарну милу атмосферу гарного милого фільму. Де антагоністів немає, як майже немає нічого поганого, а тому має бути щасливий фінал, де кожен отримає те, що заслуговує, а може і трохи більше.
Що стосується головної ідеї фільму, то ми занадто зациклені на темі сексу. Цифра "з ким переспав" стає невиправдано важливою у сучасному житті. І саме це, а не ковбаса за 2.30, заставляє згадувати про "старі, добрі часи", коли перший раз був найважливішим, бо перший раз був з людиною, з якою ти бажаєш провести все своє життя і для якої можна і почекати. Кілька слів об акторах. В цілому... Непогані. Квітка, вона ж Анна Тихомирова, дуже гарна дівчина, дуже схожа на своє екранне ім'я. Сергій Либа теж добре зіграв, до того ж, саме його персонаж на екрані змінювався найчастіше і найсильніше. Ольга Кіяшко - молодець, та й всі інші задніх не пасуть. Залишається Михайло Хома, він же той самий DZIDZIO. Як я вже казав, це був зовсім інший DZIDZIO, не такий як у "Контрабасі...". Але він був милим, симпатичним, наївним, хоч і не дуже зрозуміло, що ж такого у ньому Квітка знайшла. Втім, то певне заздрощі та ревнощі у мене говорять! Яка ж вона - Квітка, гарнюня...
Висновки. Якщо б прибрати з назви фільму слово "DZIDZIO", то "Перший раз" дивися б я з значно більшим задоволенням. Бо "DZIDZIO Контрабас" був класною комедією, а "DZIDZIO Перший раз" просто хороша картина, та ще й зовсім іншого жанру і з зовсім іншим головним героєм. І поки йшов "Перший раз..." я все чекав, коли ж почнуться пригоди, коли ж DZIDZIO почне грабувати церкви та прориватися крізь кордони! Але нічого схожего так і не трапилося, і "Перший раз..." з початку до кінця лишився романтичною мелодрамою, з простенькою, але милою історією, карпатською говіркою та непоганими виконавцями. Мене ніхто не попередив, що це і близько не сиквел, а тому мої очікування були дуже далеко від реальності. Але я у свою чергу вас попередив, чим виконав свою найважливішу місію. А тому дивіться "DZIDZIO Перший Раз" без остраху. Фільм цілком гарним вийшов. А порівнювати просто немає потреби.
