"Швидкісний потяг", "Швидше за кулю" чи "Bullet Train". Крутезне кіно, створене на межі кількох жанрів: комедії, нон-стоп-екшену, бойовика, японського бойовика (що, визнайте, окремий жанр), а ще було трохи фарсу та кримінального триллеру у стилі раннього Річчі. Тож було на що подивитися.
Головний герой (один з, але він до фіналу дожив) - це найманец-філософ Бред Пітт, якого його менеджер називає "Сонечко". Його задача досить проста: знайти у японському надшвидкісному потязі металеву валізку, яку потрібно забрати і вийти на наступній же станції. Але Пітту дуже не щастить (постійно). Бо начебто просте завдання виявиться "дещо" складнішим. Потяг буде набитий найманими вбивцями кожен з яких буде якимось чином пов'язаний з Білою Смертю - головою японських якудза та найбільшою армією поганих хлопців з усіх куточків світу. Тож буде багато драк, перестрілок і трупів, і дотягнути до титрів буде досить важко. Хоч і реально.
Сюжет не намагається бути серйозним і скоріше виконує утилітарну функцію: пояснити кто кого і чому б'є. Втім назвати його примітивним я б не став, бо ближче до фіналу почнуть проявлятися скриті зв'язки між персонажами, роз'ясниться їх мотивація та й кілька несподіваних сюжетних поворотів буде. Але до фіналу здебільшого буде лише екшн у замкнутому просторі. Екшн цікавий, живописний, але не сказати, що революційно новаторський. Цього і не вимагалося.
Але дивитися на все це буде дійсно весело. Кадр буде радувати яскравими кольорами та пречудовим монтажем з японським колоритом і того, і іншого (у сенсі і кольорів, і монтажу). Останній (у сенсі монтаж) взагалі шикардосний, вміло перестрибує від персонажу до персонажу, додає влучні флешбеки, а одного разу показує усі перипетії у долі важливого героя фільму - пляшки з водою! Ну і головне - постановка бою, зроблено дуже добре. Бо у бою гарно виглядав і майстер Ендрю Кодзі і зовсім не майстр Майкл Шеннон, наприклад. А коли так трапляється, можна сміливо казати, що бойовка зроблена на тверду п'ятірку. Навіть без мінусів.
Гумор теж має місце бути. Діалоги написані гарно, у персонажів є забавні і різнокольорові таргани у голові, і похмурий пафос бойових сцен часто переривається чимось забавним та недоречним. Ще є кльові збіги, геги, що доречно повторюються та й таке собі інше, накшталт суворого кондуктора, від якого півфільму ховався Бред Пітт (він забув білет). У будь-якому разі можна сказати, що жанр "комедія" додали у опис "Швидкісного потягу" не дарма.
Актори. Всі зіграли добре, кого не візьми. Але тут цікаві крутезні камео. Наприклад, вже згаданий мою Майкл Шеннон був мафіозі і говорив російською. Справді російською, з не таким вже і важким акцентом. Ще була Сандра Буллок, яка з'явилася лише у фіналі. Ну і, звісно, як не згадати Райана Рейнольдса, який не сказав жодного слова і лише в одній сцені зняв мотоциклетного шлема і показав своє обличчя. Я спочатку не зрозумів, нащо було турбувати самого Рейнольдса заради такої от ролі, але потім згадав "Дедпула 2". Як вірно казав Бен Аффлік: "Іноді треба знятися у фільмі друга, якому винен послугу". Цікаво тільки, за участь у "Швидкісному потязі" Рейнольдс теж отримав лише каву?..
Висновки. "Швидкісний потяг" - гарне, круте кіно для тих, хто хоче трохи разважитися. Фільм добре виглядає, він смішний де треба, і тут чарівний каст, де кожен на своєму місці. А ще тут крутий тематичний саундтрек, який у тому числі включає гімн (а верніше сказати гімни) ВестХему (за нього вболівали "брати" Лімон та Мандарин). Ще тут багато крові, розчленувань, роздумів про карму (і не лише роздумів, карма тут огого взагалі) і ще цела купа причин, подивитися це кіно. Я це зробив, чого і вам бажаю.
Головний герой (один з, але він до фіналу дожив) - це найманец-філософ Бред Пітт, якого його менеджер називає "Сонечко". Його задача досить проста: знайти у японському надшвидкісному потязі металеву валізку, яку потрібно забрати і вийти на наступній же станції. Але Пітту дуже не щастить (постійно). Бо начебто просте завдання виявиться "дещо" складнішим. Потяг буде набитий найманими вбивцями кожен з яких буде якимось чином пов'язаний з Білою Смертю - головою японських якудза та найбільшою армією поганих хлопців з усіх куточків світу. Тож буде багато драк, перестрілок і трупів, і дотягнути до титрів буде досить важко. Хоч і реально.
Сюжет не намагається бути серйозним і скоріше виконує утилітарну функцію: пояснити кто кого і чому б'є. Втім назвати його примітивним я б не став, бо ближче до фіналу почнуть проявлятися скриті зв'язки між персонажами, роз'ясниться їх мотивація та й кілька несподіваних сюжетних поворотів буде. Але до фіналу здебільшого буде лише екшн у замкнутому просторі. Екшн цікавий, живописний, але не сказати, що революційно новаторський. Цього і не вимагалося.
Але дивитися на все це буде дійсно весело. Кадр буде радувати яскравими кольорами та пречудовим монтажем з японським колоритом і того, і іншого (у сенсі і кольорів, і монтажу). Останній (у сенсі монтаж) взагалі шикардосний, вміло перестрибує від персонажу до персонажу, додає влучні флешбеки, а одного разу показує усі перипетії у долі важливого героя фільму - пляшки з водою! Ну і головне - постановка бою, зроблено дуже добре. Бо у бою гарно виглядав і майстер Ендрю Кодзі і зовсім не майстр Майкл Шеннон, наприклад. А коли так трапляється, можна сміливо казати, що бойовка зроблена на тверду п'ятірку. Навіть без мінусів.
Гумор теж має місце бути. Діалоги написані гарно, у персонажів є забавні і різнокольорові таргани у голові, і похмурий пафос бойових сцен часто переривається чимось забавним та недоречним. Ще є кльові збіги, геги, що доречно повторюються та й таке собі інше, накшталт суворого кондуктора, від якого півфільму ховався Бред Пітт (він забув білет). У будь-якому разі можна сказати, що жанр "комедія" додали у опис "Швидкісного потягу" не дарма.
Актори. Всі зіграли добре, кого не візьми. Але тут цікаві крутезні камео. Наприклад, вже згаданий мою Майкл Шеннон був мафіозі і говорив російською. Справді російською, з не таким вже і важким акцентом. Ще була Сандра Буллок, яка з'явилася лише у фіналі. Ну і, звісно, як не згадати Райана Рейнольдса, який не сказав жодного слова і лише в одній сцені зняв мотоциклетного шлема і показав своє обличчя. Я спочатку не зрозумів, нащо було турбувати самого Рейнольдса заради такої от ролі, але потім згадав "Дедпула 2". Як вірно казав Бен Аффлік: "Іноді треба знятися у фільмі друга, якому винен послугу". Цікаво тільки, за участь у "Швидкісному потязі" Рейнольдс теж отримав лише каву?..
Висновки. "Швидкісний потяг" - гарне, круте кіно для тих, хто хоче трохи разважитися. Фільм добре виглядає, він смішний де треба, і тут чарівний каст, де кожен на своєму місці. А ще тут крутий тематичний саундтрек, який у тому числі включає гімн (а верніше сказати гімни) ВестХему (за нього вболівали "брати" Лімон та Мандарин). Ще тут багато крові, розчленувань, роздумів про карму (і не лише роздумів, карма тут огого взагалі) і ще цела купа причин, подивитися це кіно. Я це зробив, чого і вам бажаю.