Тема: Сценарная Сцена 12

Чем ближе к финалу, тем туже пишется. Уж не знаю почему, тем более, что общую структуру концовки я уже придумал. Осталось две большие и чутька мелких сцен, а на счетчике 87 минут. Это хорошо. Пока же выкладываю следующую сцену.

ІНТ. ПОЛІЦІЙНИЙ ВІДДІЛОК, КАБІНЕТ ШЕФА - ВЕЧІР СЕРЕДИ

Григор Михайлович Конотопський, більш відомий, як "Шеф" сидить за своїм великим старомодним столом та дуже голосно (він все робить дуже голосно) лається на адресу Богдана Крижка, що сидить навпроти та прикривається долонею від щедрих бризок слини.

ШЕФ
То що ми маємо, пане лейтенанте? Замість того, щоб рахувати гав, мої слідчі рахують трупи, і трупів з кожним днем стає все більше і більше! Скільки вже у нас загиблих? Шість? Сім?

ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(обережно)
Ближче до восьми, якщо рахувати Юлію Грищ, що загинула вчора.

( Больше букв )

ШЕФ
Добре! Йди працюй. Йди, йди... Ще раз допитай цю твою Галину Кузьменко...

ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Вона не "моя"!

ШЕФ
Та байдуже! І щоб версії були, версії!! Бо поки що ми один одному лише то й робимо, що розповідаємо, як багато у цій справі не розуміємо! Мені це набридло, та й не тільки мені

Шеф багатозначуще дивиться у камеру. Лейтенант Крижок зітхає, встає зі столу і йде собі з кабінету. А Шеф дивиться на газету, бере її у руки і починає з невимовною ненавистю рвати на тоненькі клаптики.