Тема: Сценарная. Сцена 15-16

ЕКС. БІБЛІОТЕКА І ВУЛИЦЯ БІЛЯ НЕЇ - ВЕЧІР ЧЕТВЕРГУ

Вже знайомий нам парубок, відпрацювавши своє у бібліотеці йде собі додому. Або ще кудись, хто зна...
Вже відомий нам хлопець, що весь день навчався, сидячи в міської бібліотеці нарешті ввечері йде до дому. Вийшовши з приміщення він деякий час стоїть на місці, потягуючи спину, рухаючи руками, щоб нагадати м'язам, що вони не тільки для того потрібні, щоб ручку тримати. Потім голосно, але задоволено позіхає. Потім він омріяно дивиться на небо, де вже можна побачити рані зірки, поправляє важку сумку на спині та нарешті йде додому. Настрій в нього добрий, як і у кожній людині, що зробила за день все, що бажала. Він весело дивиться на машини та людей, що поспішають у своїх справах, грайливо підморгує симпатичним дівчатам, що йдуть назустріч, а потім зупиняється біля бару. У вікно від бачить безтурботні компанії та сумних одинаків, що дудлять собі пиво і навіть не здогадуються про існування нашого хлопця. Але ця обставина його не засмучує: дивлячись на хмільний напій у нього на обличчі з'являється щира посмішка скорого щастя.

ІНТ. ПОЛІЦІЙНИЙ ВІДДІЛОК, КАБІНЕТ КРИЖКА/ ЕКС. ВУЛИЦЯ БІЛЯ ПОЛІЦІЙНОГО ВІДДІЛКУ - РАНОК П'ЯТНИЦІ


Лейтенант Богдан Крижок, сидячи за столом, щось уважно передивляється у товстенній теці зі справою. Він курить, та неуважно змахує попіл куди прийдеться. Сержант Кирило Опонасенко теж за столом і теж зайнятий важливою справою: він потрібними фарбами замальовує сторони "кубіка-рубіка", щоб виконати завдання і "зібрати" таким чином головоломку.

( Больше букв )

ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Далеченько... З годину добиратися будемо, не менше.

ДОК
Так, неблизький світ. То про що побалакаємо? До речі лейтенанте, як твоє статеве життя?

ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(хмуро дивлячись на Дока)
Їхати будемо мовчки.

Лейтенант вмикає сирену, машина, поскрипуючи та димлячи, що той "Адмірал Кузнецов" набирає швидкість та виїжджає з кадру на зустріч з загадковим незнайомцем на ім'я "Юрій Мідняков".