Скажене весілля
Dec. 6th, 2018 04:14 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
germes21"Скажене весілля"
Я завжди дуже скептично ставлюся до фільмів, які занадто часто хвалять у ЗМІ та у соціальних мережах. А "Скажене весілля" - саме така картина, та ще й має рекорд за касовими зборами. Але і це ще не все. За синопсисом зав`язка дуже вже нагадувала французьку комедію "Qu'est-ce qu'on a fait au Bon Dieu?", де теж головним героєм був батько, якому не дуже подобалося, що його черговий (вже четвертий) зять буде чорношкірим. Навіть локалізована назва була майже один в один - "Божевільне весілля". Але подивившись нашу стрічку можу сказати, що так, дійсно дещо схоже є, але лише на самому початку. Крім того я добре розумію, чому наше "Весілля..." користувалося таким попитом. Бо гарне вийшло кіно. Веселе, трішки повчальне, та ще й "наше" у гарному сенсі цього слова. Ідеальний це фільм - ні! Є і свої недоліки. Всім сподобається? Та теж мабуть ні. Цілком зрозумію людей, які скажуть, що "Скажене весілля" занадто просте та ще й трохи другорядне. Але давайте розбиратися.
Головний герой фільму "Скажене весілля" Батько. У нього є ім'я, але особливого значення воно не має, тож хай буде просто "Батько". Він - директор краєзнавчого музею у невеличкому містечку. Справи у нього - гріх жалітися. Є хата - "повна чаща", жінка - з характером, але гарна та любляча. А доросла дочка Катерина так і взагалі навчається у файному місті Париж, у славетної Сорбонні! Більш того, у столиці Франції українська красуня зустріла та покохала гарного хлопця Франсуа (ну а як ще можуть звати француза?), романтичного студента, що стане хірургом-кардіологом. Справа йде до весілля, та спочатку наречений має зустрітися з батьками. Але є одне маленьке "але". Франсуа - чорношкірий! І це стане справжнім викликом для Батька, бо хоч він і стверджує при кожному зручному випадку, що «Середюки — європейська родина!», виявилося, що чорний зять - це вже трішечки занадто. Особливо враховуючи той факт, що через обман жінки, Батько був впевнений, що наречений його доньки виглядає, як Олег Винник...
Сюжет маємо досить простий, та виписаний по класичній схемі. Є трохи шокований батько, якому не подобається хлопець, обраний його коханою донькою. Зрозуміло, що він буде намагатися зробити все, щоб зірвати весілля. Арсенал методів у батьковому розпорядженні скромний та ще й ненадійний, але використає він його до останнього набою: від експрес-пошуків іншого молодого до дій, що у карному кодексі називаються "тероризм та захоплення заручників". Протидіяти Батьку буде донька, яка щиро кохає свого французького обранця, та сусід, якому набридло, що головний герой постійно його підколює через те, що його - сусідова донька вийшла заміж за вірмена, а з чорношкірим зятем такі жарти вже точно "не комильфо". Будуть у "Скаженому весіллі" і вже дуже передбачувані сценарні рішення, як то у Батька будуть проблеми саме з серцем, а тому майбутній саме кардіолог Франсуа його врятує. Та й скінчиться все дуже добре, бо інакше і бути не могло.
Недоліки. Не критичні, а може навіть і суб'єктивні. Як на мене, зовсім безликою виявилося та сама донька Катерина. Вона була гарною, то є факт, але і все. Опис персонажа на цьому закінчується. Ще одна дратуюча дрібничка - це друг Франсуа, з яким він час від часу спілкувався. І на все друг цей мав єдину відповідь: "Я б всрався!" (цитата НЕ точна). Якщо таким чином намагалися довести тезу, що якщо будь-яку фразу повторити безліч разів вона стане жартом, то нічого у сценаристів не вийшло. Чи може кількість повторів була замала. Ну і ще я не дуже зрозумів, нащо у фільм вставляли сцени у козацьких декораціях. Зроблені вони, визнаю, досить добре, але чомусь задавалися трохи зайвими. Їх появу виправдовували тим, що то були фантазії Франсуа, якому в Україні не вистачало екстріму (нашу країну він уявляв собі більш схожою на "Фуллаут"), але і без цих сцен "Весілля..." гірше би не стало. Ще можна трішки доколупатися до пісень, але я тут великого гріху не побачив. Пісні собі і пісні. Можна було знайти і краще, але і так зійде.
Жарти. Найголовніша і найкраща частина "Скаженого весілля". Ось що вдалося точно, так це саме жарти! На будь який смак, на різні теми, і простецькі гєги, за які відповідав Петя Бампер (тут він був не кандидатом у президенти, а полковником поліції), і більш складні приколи. Наприклад, чорношкірий Франсуа нагадав Батьку вірш "Кохайтеся чорнобриві, але не з москалями", що у свою чергу стало алюзією на анекдот "А ти, синку, міг і не стрибати, і так видно, що ти не москаль". Додайте сюди сільську екзотику - бібліотекарка погодилася станцювати стриптиз, щоб у музей позвали її улюбленого письменника, ще додайте веселі діалоги та й ще веселіші сімейні сварки з фірмовим українським присмаком, ну і весільні приколи на додачу. Крім того фільм проілюструє, що якщо не вмієш працювати з "гугелом", то не треба і намагатись. Крім того фільм добре використає Олега Винника, що взагалі здавалося неможливим, а по поди ж ты! Ну і, звісно, найкращій жарт з звуком "пииии" та прямою лінією на кардіомоніторі. Драматична сцена, йде операція, і тут цей клятий звук - помер головний герой! Але підходить санітар, лупасить імпортне приладдя, і "синусовий ритм відновлено". То ж так, буде де посміятися, а жарти не доведеться шукати з мікроскопом, як у "комедіях" північно-східного сусіда. З цим точно все добре.
Як, до речі, і з акторами. Петя Бампер віджигав по повній. Сусід - Олександр Кобзар, був хитрий, але милий. Леся Самаєва - які жінка! Справжня господиня, кров з молоком! Поліна "наречена" Василина - гарна, як маків цвіт, але ну зовсім нецікава, як персонаж. Джиммі Воха-Воха - на диво гарна українська, ну і переграє трішечки. Юрій Горбунов - його роль, хто ж краще Горбунова може показати тамаду з маленького містечка? Назар Задніпровський тягнув на собі всю стрічку, і таки витягнув! Тобто звісно ніякої драми "Скажене весілля" і не потребувало. Але виконавці все рівно старалися. Ну видно, що старалися!
Висновки. "Скажене весілля" - гарна, легка та весела комедія. Історія проста, не дуже оригінальна, але досить цікава. Актори добре підібрані, та й грають цілком пристойно. Жартів багато, різних і на будь-який смак: від буфонади до найкращого медичного приколу та похвально вдалого використання зіркових камео. Ну і український колорит, у відсутності якого звинувачували "Викрадену принцесу". Тут він є, і без надмірної "шароварщини", що теж важливо. Треба дивитися? Ну... Скоріше все ж "можна". Це не найкраща українська комедія всіх часів, але не так вже і далеко від цього звання.
Я завжди дуже скептично ставлюся до фільмів, які занадто часто хвалять у ЗМІ та у соціальних мережах. А "Скажене весілля" - саме така картина, та ще й має рекорд за касовими зборами. Але і це ще не все. За синопсисом зав`язка дуже вже нагадувала французьку комедію "Qu'est-ce qu'on a fait au Bon Dieu?", де теж головним героєм був батько, якому не дуже подобалося, що його черговий (вже четвертий) зять буде чорношкірим. Навіть локалізована назва була майже один в один - "Божевільне весілля". Але подивившись нашу стрічку можу сказати, що так, дійсно дещо схоже є, але лише на самому початку. Крім того я добре розумію, чому наше "Весілля..." користувалося таким попитом. Бо гарне вийшло кіно. Веселе, трішки повчальне, та ще й "наше" у гарному сенсі цього слова. Ідеальний це фільм - ні! Є і свої недоліки. Всім сподобається? Та теж мабуть ні. Цілком зрозумію людей, які скажуть, що "Скажене весілля" занадто просте та ще й трохи другорядне. Але давайте розбиратися.
Головний герой фільму "Скажене весілля" Батько. У нього є ім'я, але особливого значення воно не має, тож хай буде просто "Батько". Він - директор краєзнавчого музею у невеличкому містечку. Справи у нього - гріх жалітися. Є хата - "повна чаща", жінка - з характером, але гарна та любляча. А доросла дочка Катерина так і взагалі навчається у файному місті Париж, у славетної Сорбонні! Більш того, у столиці Франції українська красуня зустріла та покохала гарного хлопця Франсуа (ну а як ще можуть звати француза?), романтичного студента, що стане хірургом-кардіологом. Справа йде до весілля, та спочатку наречений має зустрітися з батьками. Але є одне маленьке "але". Франсуа - чорношкірий! І це стане справжнім викликом для Батька, бо хоч він і стверджує при кожному зручному випадку, що «Середюки — європейська родина!», виявилося, що чорний зять - це вже трішечки занадто. Особливо враховуючи той факт, що через обман жінки, Батько був впевнений, що наречений його доньки виглядає, як Олег Винник...
Сюжет маємо досить простий, та виписаний по класичній схемі. Є трохи шокований батько, якому не подобається хлопець, обраний його коханою донькою. Зрозуміло, що він буде намагатися зробити все, щоб зірвати весілля. Арсенал методів у батьковому розпорядженні скромний та ще й ненадійний, але використає він його до останнього набою: від експрес-пошуків іншого молодого до дій, що у карному кодексі називаються "тероризм та захоплення заручників". Протидіяти Батьку буде донька, яка щиро кохає свого французького обранця, та сусід, якому набридло, що головний герой постійно його підколює через те, що його - сусідова донька вийшла заміж за вірмена, а з чорношкірим зятем такі жарти вже точно "не комильфо". Будуть у "Скаженому весіллі" і вже дуже передбачувані сценарні рішення, як то у Батька будуть проблеми саме з серцем, а тому майбутній саме кардіолог Франсуа його врятує. Та й скінчиться все дуже добре, бо інакше і бути не могло.
Недоліки. Не критичні, а може навіть і суб'єктивні. Як на мене, зовсім безликою виявилося та сама донька Катерина. Вона була гарною, то є факт, але і все. Опис персонажа на цьому закінчується. Ще одна дратуюча дрібничка - це друг Франсуа, з яким він час від часу спілкувався. І на все друг цей мав єдину відповідь: "Я б всрався!" (цитата НЕ точна). Якщо таким чином намагалися довести тезу, що якщо будь-яку фразу повторити безліч разів вона стане жартом, то нічого у сценаристів не вийшло. Чи може кількість повторів була замала. Ну і ще я не дуже зрозумів, нащо у фільм вставляли сцени у козацьких декораціях. Зроблені вони, визнаю, досить добре, але чомусь задавалися трохи зайвими. Їх появу виправдовували тим, що то були фантазії Франсуа, якому в Україні не вистачало екстріму (нашу країну він уявляв собі більш схожою на "Фуллаут"), але і без цих сцен "Весілля..." гірше би не стало. Ще можна трішки доколупатися до пісень, але я тут великого гріху не побачив. Пісні собі і пісні. Можна було знайти і краще, але і так зійде.
Жарти. Найголовніша і найкраща частина "Скаженого весілля". Ось що вдалося точно, так це саме жарти! На будь який смак, на різні теми, і простецькі гєги, за які відповідав Петя Бампер (тут він був не кандидатом у президенти, а полковником поліції), і більш складні приколи. Наприклад, чорношкірий Франсуа нагадав Батьку вірш "Кохайтеся чорнобриві, але не з москалями", що у свою чергу стало алюзією на анекдот "А ти, синку, міг і не стрибати, і так видно, що ти не москаль". Додайте сюди сільську екзотику - бібліотекарка погодилася станцювати стриптиз, щоб у музей позвали її улюбленого письменника, ще додайте веселі діалоги та й ще веселіші сімейні сварки з фірмовим українським присмаком, ну і весільні приколи на додачу. Крім того фільм проілюструє, що якщо не вмієш працювати з "гугелом", то не треба і намагатись. Крім того фільм добре використає Олега Винника, що взагалі здавалося неможливим, а по поди ж ты! Ну і, звісно, найкращій жарт з звуком "пииии" та прямою лінією на кардіомоніторі. Драматична сцена, йде операція, і тут цей клятий звук - помер головний герой! Але підходить санітар, лупасить імпортне приладдя, і "синусовий ритм відновлено". То ж так, буде де посміятися, а жарти не доведеться шукати з мікроскопом, як у "комедіях" північно-східного сусіда. З цим точно все добре.
Як, до речі, і з акторами. Петя Бампер віджигав по повній. Сусід - Олександр Кобзар, був хитрий, але милий. Леся Самаєва - які жінка! Справжня господиня, кров з молоком! Поліна "наречена" Василина - гарна, як маків цвіт, але ну зовсім нецікава, як персонаж. Джиммі Воха-Воха - на диво гарна українська, ну і переграє трішечки. Юрій Горбунов - його роль, хто ж краще Горбунова може показати тамаду з маленького містечка? Назар Задніпровський тягнув на собі всю стрічку, і таки витягнув! Тобто звісно ніякої драми "Скажене весілля" і не потребувало. Але виконавці все рівно старалися. Ну видно, що старалися!
Висновки. "Скажене весілля" - гарна, легка та весела комедія. Історія проста, не дуже оригінальна, але досить цікава. Актори добре підібрані, та й грають цілком пристойно. Жартів багато, різних і на будь-який смак: від буфонади до найкращого медичного приколу та похвально вдалого використання зіркових камео. Ну і український колорит, у відсутності якого звинувачували "Викрадену принцесу". Тут він є, і без надмірної "шароварщини", що теж важливо. Треба дивитися? Ну... Скоріше все ж "можна". Це не найкраща українська комедія всіх часів, але не так вже і далеко від цього звання.
no subject
Date: 2018-12-06 09:45 pm (UTC)no subject
Date: 2018-12-07 07:29 am (UTC)