Тема: Сценарная. Сцена 21
Apr. 21st, 2021 05:45 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
germes21IНТ. КВАРТИРА КУЗЬМЕНКІВ - ВЕЧІР СУБОТИ
У кадрі вже знайома глядачу квартира Галини та нині покійного Максима Кузьменка. У вітальні ще можна побачити сліди нещодавнього обшуку, бо у кімнаті все догори дригом. Місце, де помер Максим легко побачити у світлі вуличних ліхтарів, бо воно викладено білим папером. Ще й на стіл залазить! Але картинка - то не головне. За кадром стає чутним жіночий крик.
Іноді здається, що там когось ріжуть, але потім, коли камера підбирається до спальні, стає зрозумілим, що то крики пристрасті.
У спальні розпарена і ледве прикрита простирадлом Галина Кузьменко намагається віддихатися та тримає руку біля спітнілого чола. Хто її коханець поки не зрозуміло, бо він у кадр ще потрапив.
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
(віддихуючись)
От всі кажуть: після того, як стосунки закінчилися, не треба поспішати. Але чому, у чому тут сенс? Яка кому користь?
Галина дістає сигарету, запалює її, та продовжує говорити, час від часу затягуючись та випускаючи дим.
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
От була б у мене кішка, наприклад. Була-була, і померла, бо всі ми смертні. Звісно я цю кішку любила б, звісно б за неї сумувала, може рік, а може і два. Але кому від того краще стане? Кішка мертва, їй всі ці земні дурниці вже зовсім неважливі. Я б два роки була взагалі без кішки, а без кішки, всім відомо, дуже погано, сумно і самотньо. А ще якась інша кішка ці ж два роки була б без господарки. Десь на вулиці б миклась, голодувала та мерзла. Тобто всі в цій ситуації у програші. Ти ж зі мною згоден?
Камера нарешті показує і того, хто лежить поруч з Галиною. І це лейтенант Богдан Крижок. Зрозуміло, це такий собі твіст, це навіть сюрпризом назвати важко, але все ж таки, це він. Він лежить по шиї накритий ковдрою, дивиться у стелю, і намагається слухати те, що говорить Галина. Але зрозуміло, що думки його десь далеко. Втім, він все ж таки відповідає.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, згоден...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Звісно, Максим мій - це не кіт. Але щось котяче в ньому теж було. Він зовсім не був прив'язаний до людини. Ну... До мене тобто. А лише до місця проживання. Ну... До квартири тобто. Він приходив додому, щоб попоїсти, вилизатися - у сенсі помитися. І понявкати... у сенсі полаятися трохи зі мною.
Лаятися він любив, що було - то було. От і всі наші відносини: від дня весілля, до "поки смерть не розлучить нас". Розумієш?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(задумливо)
Так, розумію...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Я навіть і не впевнена, що він мене не зраджував. Ну... Тобто постійної коханки точно не було, але випадкові кішки моєму котові, напевно траплялися, і не раз. Ніяких почуттів - Максим відчувати не майстер, а от потикатися один в одного просто - це запросто, це чому б і ні? От і нащо мені берегти йому вірність після смерті? Якщо він цього і за життя не робив. Як ти думаєш?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, думаю...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Насправді, шлюб наш закінчився ще до того, як Максим... Ну... Ти розумієш. Медовий місяць пройшов, а потім родинний побут та рутина задушили пристрасть. "Я кохаю тебе", навіть коли він мені це казав, вже нічого не означало, просто набір слів, що промовляють за звичкою. Раніше я була для чоловіка "тією самою", але швидко стала "тією самою, що мені готує", "тією самою, що прибирає у квартирі", "тією самою, що прасує мій одяг". Бачиш різницю?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, бачу...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
А хочеться жити... Не просто існувати поряд з людиною, що вважає, що ти - меблі. Пилосос чи там посудомийна машина. А жити! І щоб кожен день - як свято! Хай навіть не День святого Валентина, чи Новий Рік. А просто день робітника митниці. І щоб були цілунки, і щоб приємні сюрпризи, і щоб були якійсь гарнесенькі дрібнички у подарунок. Не обов'язково квіти. Навіть, краще, щоб не квіти. Ну... Я їх дуже не люблю, бо квіти - це якось безособово. Не знаєш, що дарувати, даруй квіти - просто, та нецікаво. Та й не зрозуміло, що з ними робити. Дивитися, як вони в'януть? Така собі насолода. А у нас з Максимом нічого такого давно вже не було. Тому я і не чекала... Але ж ти мене за це не засуджуєш?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, не засуджую...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Та і потім, це був лише секс...
(мрійливо закриває очі)
Секс, дійсно, непоганий, але... Ну лише секс. У відносинах це теж важливо, але тут треба враховувати, що сексом займаєшся умовно годину, а залишаються ще двадцять три години. І треба щось з ними робити: говорити, пліткувати, будувати плани, навіть сперечатися. Бо сперечання означає, що нам не байдуже, у нас різні, але точки зору. З Максимом ми вже давно не сперечалися, лише лайки, та й ті... Ну просто щоб полаятися та випустити пару. Сенсу ніякого, бо якщо не знаєш, що сказати, то починаєш кричати та скиглити. Ти теж так вважаєш?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, вважаю...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Секс - це перевірка. Тому і не треба з ним баритися. Якщо у пари у ліжку все негаразд, то може і не варто продовжувати стосунки. Ні, тут кожному - своє. Багато кому важливіші емоції і... ну, зв'язок на рівні мозку. Щоб думки збігалися, погляди там і таке інше. Але для мене секс теж важливий. Без нього це, ну... як борщ без сала. Їсти можна, але чогось не вистачає. Так?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так...
Галина звабливо потягується, простирадло злізає донизу, але камера це не показує, фіксуючись на задоволеному обличчі жінки та її усмішці.
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Який ти все таки гарний співрозмовник, Богдане! Як ти все розумієш, як майстерно підтримуєш розмову... І, якщо вже мова зайшла про борщ. Ти не бажаєш перекусити? Мені от після веселощів у спальні завжди хочеться попоїсти...
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так... Зачекай!!Зачекай!!!
Камера показує очі Крижка, які виглядають так, як і мають виглядати очі людини, що нарешті знайшла відповідь на важке питання. Зіниці розширені, обличчя виражає шляхетну геніальність.
ІНТ. ПОЛІЦІЙНИЙ ВІДДІЛОК, КАБІНЕТ КРИЖКА - ФЛЕШБЕК
Все виглядає, як у тумані, бо то є згадки.
СЕРЖАНТ КИРИЛО ОПОНАСЕНКО
Каже шеф: нащо за казенний кошт купив ті кусачки? Що ти ними робити будеш? А я йому: перекусювати!
Цей же спогад повторюється, але голос сержанта коливається і звучить дивно.
СЕРЖАНТ КИРИЛО ОПОНАСЕНКО
Перекусювати... Перекусювати...
Далі перед очима лейтенанта (і на екрані перед глядачами) спалахують спогади. Крижок бачить фотографії з місць злочину, на яких сфотографовані обідні столи та розставлена на ній пиво та закуски.
ІНТ. КВАРТИРА КУЗЬМЕНКО - ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Я зрозумів!! Я все зрозумів!!
Лейтенант Крижок відкидає ковдру та зіскакує з ліжка. Виявляється, що під ковдрою від був одягнений у свій незмінний пожмаканий плащ. Чмокнув Галину у щічку, Крижок хапається за телефон.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(кричить у слухавку)
Доку? Це я, Крижок. Що значить, котра зараз година?? Тільки десята вечора! Що значить, ти втомися? А що таке службовий обов'язок ти в курсі?? Слухай наказ старшого за званням : хутко до мене. І Опонасенко захопи. Я все зрозумів!!
Лейтенант швидко виходить з кадру гучно (ну як завжди) грюкнувши дверима.
У кадрі вже знайома глядачу квартира Галини та нині покійного Максима Кузьменка. У вітальні ще можна побачити сліди нещодавнього обшуку, бо у кімнаті все догори дригом. Місце, де помер Максим легко побачити у світлі вуличних ліхтарів, бо воно викладено білим папером. Ще й на стіл залазить! Але картинка - то не головне. За кадром стає чутним жіночий крик.
Іноді здається, що там когось ріжуть, але потім, коли камера підбирається до спальні, стає зрозумілим, що то крики пристрасті.
У спальні розпарена і ледве прикрита простирадлом Галина Кузьменко намагається віддихатися та тримає руку біля спітнілого чола. Хто її коханець поки не зрозуміло, бо він у кадр ще потрапив.
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
(віддихуючись)
От всі кажуть: після того, як стосунки закінчилися, не треба поспішати. Але чому, у чому тут сенс? Яка кому користь?
Галина дістає сигарету, запалює її, та продовжує говорити, час від часу затягуючись та випускаючи дим.
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
От була б у мене кішка, наприклад. Була-була, і померла, бо всі ми смертні. Звісно я цю кішку любила б, звісно б за неї сумувала, може рік, а може і два. Але кому від того краще стане? Кішка мертва, їй всі ці земні дурниці вже зовсім неважливі. Я б два роки була взагалі без кішки, а без кішки, всім відомо, дуже погано, сумно і самотньо. А ще якась інша кішка ці ж два роки була б без господарки. Десь на вулиці б миклась, голодувала та мерзла. Тобто всі в цій ситуації у програші. Ти ж зі мною згоден?
Камера нарешті показує і того, хто лежить поруч з Галиною. І це лейтенант Богдан Крижок. Зрозуміло, це такий собі твіст, це навіть сюрпризом назвати важко, але все ж таки, це він. Він лежить по шиї накритий ковдрою, дивиться у стелю, і намагається слухати те, що говорить Галина. Але зрозуміло, що думки його десь далеко. Втім, він все ж таки відповідає.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, згоден...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Звісно, Максим мій - це не кіт. Але щось котяче в ньому теж було. Він зовсім не був прив'язаний до людини. Ну... До мене тобто. А лише до місця проживання. Ну... До квартири тобто. Він приходив додому, щоб попоїсти, вилизатися - у сенсі помитися. І понявкати... у сенсі полаятися трохи зі мною.
Лаятися він любив, що було - то було. От і всі наші відносини: від дня весілля, до "поки смерть не розлучить нас". Розумієш?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(задумливо)
Так, розумію...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Я навіть і не впевнена, що він мене не зраджував. Ну... Тобто постійної коханки точно не було, але випадкові кішки моєму котові, напевно траплялися, і не раз. Ніяких почуттів - Максим відчувати не майстер, а от потикатися один в одного просто - це запросто, це чому б і ні? От і нащо мені берегти йому вірність після смерті? Якщо він цього і за життя не робив. Як ти думаєш?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, думаю...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Насправді, шлюб наш закінчився ще до того, як Максим... Ну... Ти розумієш. Медовий місяць пройшов, а потім родинний побут та рутина задушили пристрасть. "Я кохаю тебе", навіть коли він мені це казав, вже нічого не означало, просто набір слів, що промовляють за звичкою. Раніше я була для чоловіка "тією самою", але швидко стала "тією самою, що мені готує", "тією самою, що прибирає у квартирі", "тією самою, що прасує мій одяг". Бачиш різницю?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, бачу...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
А хочеться жити... Не просто існувати поряд з людиною, що вважає, що ти - меблі. Пилосос чи там посудомийна машина. А жити! І щоб кожен день - як свято! Хай навіть не День святого Валентина, чи Новий Рік. А просто день робітника митниці. І щоб були цілунки, і щоб приємні сюрпризи, і щоб були якійсь гарнесенькі дрібнички у подарунок. Не обов'язково квіти. Навіть, краще, щоб не квіти. Ну... Я їх дуже не люблю, бо квіти - це якось безособово. Не знаєш, що дарувати, даруй квіти - просто, та нецікаво. Та й не зрозуміло, що з ними робити. Дивитися, як вони в'януть? Така собі насолода. А у нас з Максимом нічого такого давно вже не було. Тому я і не чекала... Але ж ти мене за це не засуджуєш?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, не засуджую...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Та і потім, це був лише секс...
(мрійливо закриває очі)
Секс, дійсно, непоганий, але... Ну лише секс. У відносинах це теж важливо, але тут треба враховувати, що сексом займаєшся умовно годину, а залишаються ще двадцять три години. І треба щось з ними робити: говорити, пліткувати, будувати плани, навіть сперечатися. Бо сперечання означає, що нам не байдуже, у нас різні, але точки зору. З Максимом ми вже давно не сперечалися, лише лайки, та й ті... Ну просто щоб полаятися та випустити пару. Сенсу ніякого, бо якщо не знаєш, що сказати, то починаєш кричати та скиглити. Ти теж так вважаєш?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так, вважаю...
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Секс - це перевірка. Тому і не треба з ним баритися. Якщо у пари у ліжку все негаразд, то може і не варто продовжувати стосунки. Ні, тут кожному - своє. Багато кому важливіші емоції і... ну, зв'язок на рівні мозку. Щоб думки збігалися, погляди там і таке інше. Але для мене секс теж важливий. Без нього це, ну... як борщ без сала. Їсти можна, але чогось не вистачає. Так?
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так...
Галина звабливо потягується, простирадло злізає донизу, але камера це не показує, фіксуючись на задоволеному обличчі жінки та її усмішці.
ГАЛИНА КУЗЬМЕНКО
Який ти все таки гарний співрозмовник, Богдане! Як ти все розумієш, як майстерно підтримуєш розмову... І, якщо вже мова зайшла про борщ. Ти не бажаєш перекусити? Мені от після веселощів у спальні завжди хочеться попоїсти...
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Так... Зачекай!!Зачекай!!!
Камера показує очі Крижка, які виглядають так, як і мають виглядати очі людини, що нарешті знайшла відповідь на важке питання. Зіниці розширені, обличчя виражає шляхетну геніальність.
ІНТ. ПОЛІЦІЙНИЙ ВІДДІЛОК, КАБІНЕТ КРИЖКА - ФЛЕШБЕК
Все виглядає, як у тумані, бо то є згадки.
СЕРЖАНТ КИРИЛО ОПОНАСЕНКО
Каже шеф: нащо за казенний кошт купив ті кусачки? Що ти ними робити будеш? А я йому: перекусювати!
Цей же спогад повторюється, але голос сержанта коливається і звучить дивно.
СЕРЖАНТ КИРИЛО ОПОНАСЕНКО
Перекусювати... Перекусювати...
Далі перед очима лейтенанта (і на екрані перед глядачами) спалахують спогади. Крижок бачить фотографії з місць злочину, на яких сфотографовані обідні столи та розставлена на ній пиво та закуски.
ІНТ. КВАРТИРА КУЗЬМЕНКО - ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Я зрозумів!! Я все зрозумів!!
Лейтенант Крижок відкидає ковдру та зіскакує з ліжка. Виявляється, що під ковдрою від був одягнений у свій незмінний пожмаканий плащ. Чмокнув Галину у щічку, Крижок хапається за телефон.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(кричить у слухавку)
Доку? Це я, Крижок. Що значить, котра зараз година?? Тільки десята вечора! Що значить, ти втомися? А що таке службовий обов'язок ти в курсі?? Слухай наказ старшого за званням : хутко до мене. І Опонасенко захопи. Я все зрозумів!!
Лейтенант швидко виходить з кадру гучно (ну як завжди) грюкнувши дверима.
