Тема: Сценарная. Сцена 3.

Продолжаю выкладывать сценарий. На деле в дрим я выставляю сцену, когда есть уже две-три вперед готовые. По поводу сцены 3 есть небольшая просьба. Там есть персонажи - хлопаки-строители, хотелось бы, чтобы они говорили с суровым западно-укаинским акцентом. Если б кто-нибудь помог перевести их две фразы, был бы благодарен.

ИНТ.КВАРТИРА КУЗЬМЕНКО - РАНОК НЕДІЛІ.

В пришвидшеній перемотці показують кімнату, де помер Максим Кузьменко. За вікном швидко підіймається сонце, біжать по небу хмари, а порожнє приміщення наповнюється людьми у білих халатах та чорній поліційній формі. Всі щось роблять, все зайняті важливими справами. Хтось фотографує, хтось щось вимірює, хтось щось пише у блокнотах, хтось намагається поспілкуватися з Галиною Кузьменко, але вона плаче у кутку. Навіть Кирило Опонасенко гортає газету з дуже зайнятим виглядом.

Через одну-дві хвилини пафосно відчиняються двері і на місце злочину так саме прибуває він - лейтенант Богдан Крижок. Він неголений, з цигаркою у роті, у незмінному жовто-коричневому, плащі і образою на весь всесвіт на обличчі. Швидкість часу (та перемотки) стає нормальним, і лише один з поліціантів продовжує рухатися пришвидшено.

( Больше букв )

ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(командирським голосом)
Так, слухаємо сюди! Все сфотографувати. Всі докази, що знайшли запакувати. Труп до нашого моргу. Жінку трупа до дільниці на допит. Квіти полити! Кота нагодувати! Килими вибити! І змінить скатертину на столі, бо вона не пасує до стилю табуреток!

Лейтенант підходить до столу, де все ще стоїть напівпорожня пляшка з пивом. Рука, тремтячи, тягнеться до неї, але у останню мить зупиняється.

ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Ні! Я ж вже три місяці як в зав'язці!
Дістає сигарету, та у дві могутні затяжки викурює все до фільтру.