Тема: Сценарная Сцена 26

ІНТ. КАНАЛІЗАЦІЯ - РАНОК НЕДІЛІ.

Трійця Крижок - Док - Опонасенко обережно їдуть тунелями міської каналізації. Крижок йде попереду виглядаючи сліди у пивовізор, Док йде другим, а Опонасенко формує собою ар'єргард та постійно крутить головою на всі боки. Інколи лейтенант дає знак зачекати, сам йде уперед, залишаючи Дока і сержанта позаду. Поки що не відбувається нічого небезпечного, рівно як і нічого цікавого.

Герої роблять зупинку: лейтенант Крижок дістає сигарету та закурює. Док та Опонасенко знаходять відносно чисте місце та сідають відпочити, підклавши на підлогу стару газету.

ДОК
Лейтенанте, а лейтенанте, а ти зрозумів, як цей твій монстр людей вбиває?

Лейтенант недовго мовчить, випускаючи дим з рота.

ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Якщо чесно, то ще ні. Скоріше за все знаряддям вбивства є частинка чудовиська. Вона може діяти автономно, повертається до нього і... якось вбиває. А от як саме - поки що не знаю.

Лейтенант докурює та викидає недопалок. Док та Опонасенко з готовністю встають та продовжують путь. Лейтенант знову йде першим, виглядаючи сліди монстра у пивовізор, Док та Опонасенко позаду, світліючи ліхтариками у темінь. Деякий час ідуть мовчки.

( Больше букв )

Трійця підходить до третіх дверей і відчиняє їх вже без зайвих церемоній. Зайшовши в середину, у світлі ліхтарів вони бачать лабораторне обладнання, великий порожній скляний чан і... труп у лабораторному халаті. Неспостережливіші глядачі зрозуміють, що Крижок, Док та сержант Опонасенко нарешті знайшли лабораторію Александра Болікова з самого початку фільму.

Тема: Кирилична

Щось я не дуже цього розумію, але звідкись взялася тема переводу української мови на латиницю. Нещодавно у свіженькому інтерв'ю про це питали Арестовича, наприклад. Я його не дуже "поважаю", м'яко кажучи, але це до справи не відноситься. А що до латиниці, якщо чесно, то я не розумію нащо.

Може, звісно, то у мені лінощі говорять і небажання перевчатися. Але українська вже давно кодифікована, і кодифікована на основі кирилиці. Є абетка, є правопис, є великий пласт літератури, яку у тому числі писали громадяни Австро-Угорщини чи Польщі, де державна мова використовувала латиницю, а українські письменники - ні. Якщо помиляюся - виправіть. Наскільки мені відомо, хоч і були у різний час плани змінити українську абетку на латиницю, але успіхів у цій невдячній справі було небогато. Тож нащо це робити зараз?

Це довго, це складно, це дорого. Доведеться вводити зовсім нові правила, переробляти словник, "перекладати" класичні твори. Майже впевнений, що ніякої однієї думки щодо цієї проблеми не буде, тобто буде супротив і розкол, хай і лише у лінгвістиці. Але головне питання - які будуть плюси з цього? Що стане краще?

Не так давно одна з колишніх країн Радянського Союзу (я дійсно забув яка сама - але здається з Центральної Азії вона) вирішила перейти з кирилиці на латиницю. Але! У цій країні до того, як її захопили комуністи, використовувалася і арабська в'язь, і латиниця. У нас ситуація зовсім інша. У Туреччині теж мову перевели на латинський шрифт, але у рамках глобальної европеізації країни, що проводив Кемаль Ататюрк. У нас же нічого глобального не передбачається, лише зміна абетки.

Тож, я, якщо що - проти. Бо плюсів не бачу зовсім. Але цілком можливо, що це питання взагалі не актуальне, ніхто нічого такого робити і не збирається, а мені просто так "пощастило" постійно потрапляти на такі от обговорення.