Викрадена принцеса: Руслан і Людмила
Nov. 20th, 2018 08:03 pm"Викрадена принцеса: Руслан і Людмила"

Якось моєму батькові подарували "Руслана і Людмилу" у українському перекладі. Звісно, я скористався нагодою та теж прочитав цю книжку. І це було просто шикарно! Зрозуміло, що переклад був не слово в слово, а літературний, а тому сприймався ще краще. А якщо додати до цього той факт, що останній раз я читав оригінал ще, здається, у школі (у класі десь п'ятому), то наш варіант довів мене до літературного екстазу, якщо можна так сказати. До чого це я? Точно і сам не знаю. Ділюся досвідом, і натякаю, що не треба соромитися використовувати та переробляти на свій лад класику. Особливо, якщо виходить дуже добре. І "дуже добре" - це мій передчасний вердикт українському мульту "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила". Хай це і максимально вільна варіація на тему. До речі, хотів додати, що якщо вважати що "Микита Комуж'яка" - "перший млинець нанівець" (до речі про вільні переклади), то "Вкрадена принцеса" - це великий крок уперед (хоч і "Микита..." був гарною анімацією). Але як я розумію, робили це різні люди, і навіть різні студії. Тож порівняння недоречні, і взагалі час переходити до сюжету.
Руслан - це актор одного театру у театрі одного актора. Окрім головного героя там є драматург Нестор та дуже розумний птах (звісно ж це синьо-жовта синиця). Руслан грає магів та героїв, але хоче стати лицарем у реальному житті, а не на сцені. До того ж, виступи не користуються особливим успіхом. І от доля посміхається Руслану. Донці князя Людмилі дуже сумно у палаці, і вона бажає відчути хоч якийсь драйв, прийняти участь у пригоді чи у чомусь дійсно реальному. Тож вони збігає з князівських хором, щоб з'ясувати що воно таке - вуличне життя! І це вуличне життя вона отримує з надлишком у вигляді вуличних злодюжок. Але красуні на допомогу приходить хто..? Вгадали, Руслан! Разом вони здобувають локальну перемогу і проводять казкову ніч разом. У гарному сенсі цього вислову. Тобто мається на увазі екскурсії, гарний краєвид, саморобні "атракціони", а також задушевні розмови. Кохання спалахнуло передбачувано, але занадто швидко зіткнулося зі страшною перешкодою. Чарівник Чорномор викрав принцесу, а тому Руслану доведеться пройти довгий шлях, здолати багатьох ворогів і пережити купу небезпечних пригод, щоб врятувати дівчину і досягти заслуженого "вони жили довго та щасливо".
Як я вже казав, анімація - це дуже, дуже, дуже, дуже, дуже (і ще десь п'ять разів "дуже") вільна варіація на тему "Руслана і Людмили". По суті залишилися лише деякі імена і деякі знайомі персонажі, на кшталт Голови, яка оберігала чарівний меч. І навіть імена намагалися трохи змінити, наприклад Людмилу називали "Милою". І все рівно вийшло досить добре. Сценаристи отримали повну свободу фантазії і із задоволенням цим скористалися. Глядачі отримали досить класичний сюжет, в якому головний герой має врятувати головну героїню, що потрапила у халепу. Але до цього додали цікаві проміжні квести, чарівні локації, бійки та навіть невеликі баталії, Чарівну страну, нових союзників та різноманітних ворогів починаючи з Чорномора і закінчуючи... здається Фарлафом, який тут говорив з французьким прононсом. Є, звичайно, і певні недоліки, як то якось занадто "тотальний happy end" і досить богато не надто оригінальних сценарних рішень. Але як для дитячого мульта оцінка за сюжет - п'ятірка (шкала стара, п'ятибальна). Ну... Може п'ятірка з мінусом.
Зовнішній вигляд. У вікі я прочитав, що спочатку планувалося зробити "Викрадену принцесу..." у олдскульному 2D, але потім передумали. І, якщо честно, то мені навіть трохи шкода, що творці все ж змінили свою думку. Бо майже всі 3D-анімації, за виключенням, може топ-студій, таких як Pixar, трішечки... однакові. Але!! Це не змінює того факту, що український мультфільм виглядає просто казково! Приголомшливі фони, атмосферні краєвиди, де "світла" Чарівна країна відчутно відрізнялася від своєї "темної" частини. Персонажі гарно та весело промальовані, а анімовані ще краще! Ну і очі, звісно, які у всіх тут очі!! Саме очі будуть фірмовим знаком студії Animagrad. Резюмуючи: на "Принцесу..." приємно дивитися, а інколи вона просто вражає. То ж ставка на 3D виправдала себе цілком і повністю.
Гумор. Є, а що ще краще є богато гумору! Тут є і жарти, і веселі діалоги, і просто забавні герої, як то вчений Кіт зі здібностями Халку. У "Принцесі..." маються і забавні рішення: як Руслан здолав мерців та Голову - це потрібно було дивитись. Є і прикольні графічні "пасхалки": у однієї з печер була статуя Пушкіна, виконана у класичній формі Будди: виглядала вона пречудово і виконувала роль "подяки автору". Ще була буфонада, ще були анекдотичні реверсії - у мульті ефект від поцілунку із жабою "трішечки" відрізнявся від класичного. І, що мені сподобалося найбільше, доречні анахронізми! Вуличні злодюжки назвалися "троєщенські бандити", Нестор, дізнавшись, що його та Руслана очікує подорож "у далекі краї" перепитав "У Закарпаття??". Чомусь хтось з критиків за це мультфільму дорікає. А як на мене, це його прикраса. Одна з багатьох.
Міньони. Чи "посіпаки", але як на мене це слово краще не перекладати. Так от, у кожному мультфільмі зараз мають бути свої міньони. І у "Вкраденої принцеси" вони є! "Добрі" - це синиця та "скажений" хом'як. Веселі персонажі, які добре виконували свою роль. Але не вони буди головною стравою (подивитесь, зрозумієте, чому це смішно). Бо Чорномор дав життя солодощам (великим і малим) і нацькував їх на Милу. І це була... феєрія, пані та панове! Те, як Людмила воювала з тортом та кексами, чи не найкраща і точно найсмішніша сцена мульту. Вона була трошки схожа на махач Фіони з лісовими розбійниками, а ще на "Вбити Білла". Аплодував стоячи! Чесне благородне слово!
До речі, що до цитат та схожих моментів. Щось у "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" нагадувало "Матрицю", щось "Володара перснів", а щось навіть "Скайрім". Мост з кісток дракону - це точно "Скайрім", там він теж був. А от Мила нагадувала Фіону з "Шреку", та ще й, мабуть, Рапунцель. Чи це погано? Я так не думаю... У найгіршому випадку це "доброякісне цитування". Що до голосів озвучки, то без вікі впізнав лише Фагота. З вікі - ще й Сергія Притулу. Ну і Усіка з Вірастюком, звісно. Але все равно всі сподобалися. От пісні мені зовсім не зайшли, але це вже таке...
Висновки. "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" гарний мульт. Гарний у майже всіх своїх аспектах. Він добре виглядає, він веселий, є потрібна динаміка, його цікаво дивитися і дітям, і дорослим (за дорослих ручаюся). Розумію, що хвалити своє не дуже продуктивно, але що тут можна критикувати? Що анімація не дуже "українська" на вигляд, тобто немає якихось наших реалій? Але по-перше, вони - реалії, є у діалогах. А по-друге, ну немає, і немає. Почекаємо "Мавку". Там і цього буде точно більше.

Якось моєму батькові подарували "Руслана і Людмилу" у українському перекладі. Звісно, я скористався нагодою та теж прочитав цю книжку. І це було просто шикарно! Зрозуміло, що переклад був не слово в слово, а літературний, а тому сприймався ще краще. А якщо додати до цього той факт, що останній раз я читав оригінал ще, здається, у школі (у класі десь п'ятому), то наш варіант довів мене до літературного екстазу, якщо можна так сказати. До чого це я? Точно і сам не знаю. Ділюся досвідом, і натякаю, що не треба соромитися використовувати та переробляти на свій лад класику. Особливо, якщо виходить дуже добре. І "дуже добре" - це мій передчасний вердикт українському мульту "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила". Хай це і максимально вільна варіація на тему. До речі, хотів додати, що якщо вважати що "Микита Комуж'яка" - "перший млинець нанівець" (до речі про вільні переклади), то "Вкрадена принцеса" - це великий крок уперед (хоч і "Микита..." був гарною анімацією). Але як я розумію, робили це різні люди, і навіть різні студії. Тож порівняння недоречні, і взагалі час переходити до сюжету.
Руслан - це актор одного театру у театрі одного актора. Окрім головного героя там є драматург Нестор та дуже розумний птах (звісно ж це синьо-жовта синиця). Руслан грає магів та героїв, але хоче стати лицарем у реальному житті, а не на сцені. До того ж, виступи не користуються особливим успіхом. І от доля посміхається Руслану. Донці князя Людмилі дуже сумно у палаці, і вона бажає відчути хоч якийсь драйв, прийняти участь у пригоді чи у чомусь дійсно реальному. Тож вони збігає з князівських хором, щоб з'ясувати що воно таке - вуличне життя! І це вуличне життя вона отримує з надлишком у вигляді вуличних злодюжок. Але красуні на допомогу приходить хто..? Вгадали, Руслан! Разом вони здобувають локальну перемогу і проводять казкову ніч разом. У гарному сенсі цього вислову. Тобто мається на увазі екскурсії, гарний краєвид, саморобні "атракціони", а також задушевні розмови. Кохання спалахнуло передбачувано, але занадто швидко зіткнулося зі страшною перешкодою. Чарівник Чорномор викрав принцесу, а тому Руслану доведеться пройти довгий шлях, здолати багатьох ворогів і пережити купу небезпечних пригод, щоб врятувати дівчину і досягти заслуженого "вони жили довго та щасливо".
Як я вже казав, анімація - це дуже, дуже, дуже, дуже, дуже (і ще десь п'ять разів "дуже") вільна варіація на тему "Руслана і Людмили". По суті залишилися лише деякі імена і деякі знайомі персонажі, на кшталт Голови, яка оберігала чарівний меч. І навіть імена намагалися трохи змінити, наприклад Людмилу називали "Милою". І все рівно вийшло досить добре. Сценаристи отримали повну свободу фантазії і із задоволенням цим скористалися. Глядачі отримали досить класичний сюжет, в якому головний герой має врятувати головну героїню, що потрапила у халепу. Але до цього додали цікаві проміжні квести, чарівні локації, бійки та навіть невеликі баталії, Чарівну страну, нових союзників та різноманітних ворогів починаючи з Чорномора і закінчуючи... здається Фарлафом, який тут говорив з французьким прононсом. Є, звичайно, і певні недоліки, як то якось занадто "тотальний happy end" і досить богато не надто оригінальних сценарних рішень. Але як для дитячого мульта оцінка за сюжет - п'ятірка (шкала стара, п'ятибальна). Ну... Може п'ятірка з мінусом.
Зовнішній вигляд. У вікі я прочитав, що спочатку планувалося зробити "Викрадену принцесу..." у олдскульному 2D, але потім передумали. І, якщо честно, то мені навіть трохи шкода, що творці все ж змінили свою думку. Бо майже всі 3D-анімації, за виключенням, може топ-студій, таких як Pixar, трішечки... однакові. Але!! Це не змінює того факту, що український мультфільм виглядає просто казково! Приголомшливі фони, атмосферні краєвиди, де "світла" Чарівна країна відчутно відрізнялася від своєї "темної" частини. Персонажі гарно та весело промальовані, а анімовані ще краще! Ну і очі, звісно, які у всіх тут очі!! Саме очі будуть фірмовим знаком студії Animagrad. Резюмуючи: на "Принцесу..." приємно дивитися, а інколи вона просто вражає. То ж ставка на 3D виправдала себе цілком і повністю.
Гумор. Є, а що ще краще є богато гумору! Тут є і жарти, і веселі діалоги, і просто забавні герої, як то вчений Кіт зі здібностями Халку. У "Принцесі..." маються і забавні рішення: як Руслан здолав мерців та Голову - це потрібно було дивитись. Є і прикольні графічні "пасхалки": у однієї з печер була статуя Пушкіна, виконана у класичній формі Будди: виглядала вона пречудово і виконувала роль "подяки автору". Ще була буфонада, ще були анекдотичні реверсії - у мульті ефект від поцілунку із жабою "трішечки" відрізнявся від класичного. І, що мені сподобалося найбільше, доречні анахронізми! Вуличні злодюжки назвалися "троєщенські бандити", Нестор, дізнавшись, що його та Руслана очікує подорож "у далекі краї" перепитав "У Закарпаття??". Чомусь хтось з критиків за це мультфільму дорікає. А як на мене, це його прикраса. Одна з багатьох.
Міньони. Чи "посіпаки", але як на мене це слово краще не перекладати. Так от, у кожному мультфільмі зараз мають бути свої міньони. І у "Вкраденої принцеси" вони є! "Добрі" - це синиця та "скажений" хом'як. Веселі персонажі, які добре виконували свою роль. Але не вони буди головною стравою (подивитесь, зрозумієте, чому це смішно). Бо Чорномор дав життя солодощам (великим і малим) і нацькував їх на Милу. І це була... феєрія, пані та панове! Те, як Людмила воювала з тортом та кексами, чи не найкраща і точно найсмішніша сцена мульту. Вона була трошки схожа на махач Фіони з лісовими розбійниками, а ще на "Вбити Білла". Аплодував стоячи! Чесне благородне слово!
До речі, що до цитат та схожих моментів. Щось у "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" нагадувало "Матрицю", щось "Володара перснів", а щось навіть "Скайрім". Мост з кісток дракону - це точно "Скайрім", там він теж був. А от Мила нагадувала Фіону з "Шреку", та ще й, мабуть, Рапунцель. Чи це погано? Я так не думаю... У найгіршому випадку це "доброякісне цитування". Що до голосів озвучки, то без вікі впізнав лише Фагота. З вікі - ще й Сергія Притулу. Ну і Усіка з Вірастюком, звісно. Але все равно всі сподобалися. От пісні мені зовсім не зайшли, але це вже таке...
Висновки. "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" гарний мульт. Гарний у майже всіх своїх аспектах. Він добре виглядає, він веселий, є потрібна динаміка, його цікаво дивитися і дітям, і дорослим (за дорослих ручаюся). Розумію, що хвалити своє не дуже продуктивно, але що тут можна критикувати? Що анімація не дуже "українська" на вигляд, тобто немає якихось наших реалій? Але по-перше, вони - реалії, є у діалогах. А по-друге, ну немає, і немає. Почекаємо "Мавку". Там і цього буде точно більше.
no subject
Date: 2018-11-21 07:57 am (UTC)no subject
Date: 2018-11-21 08:29 am (UTC)no subject
Date: 2018-11-21 09:08 am (UTC)no subject
Date: 2018-11-21 09:14 am (UTC)no subject
Date: 2018-11-21 10:25 am (UTC)