germes21 | Наші Котики

Вже не раз писав, що Україні потрібні фільми про війну на Донбасі. Вже не раз писав, що потрібні всі жанри: від драм до банальних агіток. І що ще дуже важливо: треба відходити від "комплексу жертви". Що я маю на увазі? В нас дуже люблять історії, в яких герой вмирає за Україну. Це, в принципі, не так вже і погано, але мають бути і інші історії, в яких герої змушують ворогів вмирати за... Ну, за те, за що вони в Україну приперли. Тут у кожного ворога своя мотивація. І такі фільми, де герої не мученики, вже, на щастя, з'являються, і, мабуть, найкращий з них поки що - це широко відома військова драма "Кіборги". Але нарешті ми маємо не лише драму, але і комедію на військову тематику, бо не можна здолати проблему, якщо над нею не виходить посміятися. Нова стрічка називається "Наші Котики", комплексу жертви немає навіть близько (хоч і не всі дійові особи доживуть до фіналу), але маю зізнатися, я був трохи розчарований. Бо трейлер готував мене дещо до іншого кіно, і те що я побачив серйозно так відрізнялося від того, на що я очікував. Втім, все рівно вийшло непогано. І от чому:

Тож, зав'язку маємо таку: на дворі 2014-ий рік, десь осінь, здається. Бо і погода осіння, і війна вже йде по-справжньому. І от на найспокійнішу ділянку фронту, у невеличкий бліндаж, або позицію "туалет" (бо тут найкращий туалет на всьому напрямку, навіть біде працює!!) прибувають троє добровольців. Це вже немолодий Професор з вадами серця, актор Літо, що сцену покинув, та пішов воювати, і молодий та ще зовсім зелений хлопець Грін, що мріє по подвиги, звершення та славу! Але... Не так все сталося, як гадалося, бо служба тут має бути спокійною та нудною. Справжні бійці воюють десь поряд, а нашу трійцю всі пригоди обходять стороною. Та тут раптово наближається чергове перемир'я, до якого "сепари" та "іхтамнети" вирішують здобути хоч якусь перемогу. Позиція головних героїв виглядає найочевиднішою ціллю, бо гарнізону там майже немає, та й навряд хтось захоче вмирати за цей мало кому потрібний клаптик землі, навіть якщо на ньому розташований найкраща на фронті вбиральня. Хто ж знав, що ворогу "по зубам" надають "наші котики", які самі того не очікуючи покажуть пазурі! Тож перемога буде за нами, хоч до Москви (як у трейлері), "котики" не дійдуть. То, нажаль, був лише сон.

Що стосується сюжету, то головна сюжетна лінія досить прямолінійна, але в цьому немає нічого страшного. Головні герої - Професор, Лето та Грін, волею долі (вони спочатку заблукали, а потім не бажали викидати РПГ. Чи ПТРК, я, якщо чесно, забув, але це у будь якому разі не так і важливо) стають героями, залишаються на позиції, і відбиваються від ворогів і надалі. І все закінчується, коли на фронт прибуває зміна. І цим я в цілому задоволений, цього, як для комедії, цілком достатньо. Але, у "Наших котиках" ще буде декілька додаткових сюжетних ліній. Як то дівчина-журналіст, що прибуває на лінію фронту здається лише для того, щоб у фільмі був жіночий персонаж. Або місцевий зрадник, який зрозумів свої помилки і перейшов на бік "наших". Або кілька сцен наприкінці, коли Літо поспіхом розповідає долю дійових особ і ніяк не може знову знайти своє місце у житті "після" війни. Дещо з цього - важливі моменти, але на них витратили замало часу, а тому вони не додають тематичного різноманіття, а виглядають занадто "зайвими".

Ще у "Наших котиках" було те, до чого я навіть не знаю, як ставитися. Там була справжня містика! Наприклад, Лето мав дар телепатично наказувати путіну. Через телевізор, і, здається, він і сам про це не здогадувався. Це було досить смішно, але дивно. Грін, у "часи самовпевненості" отримував супершвидкість та суперсилу, але як тільки щось зкидувало його з неба на землю, все це одразу зникало. А Професор бачив Смерть! І іноді з нею спілкувався з вигодою для себе і товариства. І от що я маю сказати: я тільки "за", якщо хтось надумає зняти українська супергеройське кіно, це було б, як мінімум, цікаво. Але тут... Якось все це використовувалося не дуже впевнено. Здавалося, що навіть сам фільм не знав чи ці дива насправді відбуваються, чи це алегорія така. Чи глюки. І все було б добре, якщо б містика чи надприродні сили або точно були, або точно не були. А у "Котиках..." вийшло "ні нашим, ні вашим".

Візуальний ряд: непоганий, але видно, що грошей бракувало. БМП "іхтамнетів" вибухали за кадром, та навіть туалет, який підірвали, щоб ворогу не дістався, теж злетів у повітря десь там, вдалині. Але костюми, декорації, спалена Москва і комп'ютерні спецефекти цілком пристойні. Не п'ятірка, звісно, але четвірка з мінусом. А може і без мінуса, бо ясно, що творці намагалися використати усе, що мали, хоч теж ясно, що мали замало.

Жарти. Були. Різні. І на різні смаки. Буфонада, кумедні розмови, інші забавні дрібнички. Дісталося і іхтамнетам в цілому, і "кадировцям" зокрема. А також згадали фронтові звички та побут, "стійкі перемир'я" та "надо просто перестать стрелять", і таке інше. Можна сказати, що було б непогано, якби жартів було трохи більше, бо, наприклад я, сміявся не так вже і часто. Але "Наші Котики" намагалися ще й драматичні моменти підіймати, тож це можна пробачити. Але були й моменти, які ну зовсім не сподобалися: та ж сцена з фейковим дзвінком від президента взагалі ніяка, а її тягнули, тягнули і тягнули. Тож суто на комедійному фронті проблеми є, і їх теж треба помічати.

Актори. От тут нічого сказати не можу, ні поганого, ні особливо доброго. Персонажі, здебільшого, мені сподобалися. Старий Професор, що хоче довести, що є ще порох у порохівницях, Лето, що намагається зробити вигляд, що він бувалий вояка, але це не так, зелений Грін, дивна журналістка-ідеалістка, бувший футболіст, а нині командир на призвісько Пенальті, і так далі, і так далі. Зіграли їх... ну, скажімо так, добре, бо ніхто (окрім карикатурних сепарів) не бісив, а для мене це ознака пристойної якості. Але і виділити когось теж важко.

Висновки. Я гадаю, що фільм "Наші котики" все ж таки треба подивитися. Бо досить нечасто виходять у нас фільми про війну, та ще й комедії, та ще й з хеппі-ендом. Ну... майже хеппі-ендом, звісно. Якщо ви не дивилися трейлер, то проблеми немає взагалі. Якщо дивилися, то треба підготувати власну свідомість до того, що побачите ви не зовсім те, на що сподівалися. Я от сподивався на треш та угар, та цього було замало. Але все рівно у "Котиках..." є гарні актори у непоганих образах, є жарти (іноді навіть вдалі), є важливі теми та важливі думки, ну і ще багато чого вартого уваги. Тож спробувати подивитися можна, хоч ефект та позитивні враження не гарантую на всі 100%.