Тема: Сценарная Сцена 24
Apr. 29th, 2021 06:52 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
germes21ІНТ. КАНАЛІЗАЦІЯ БІЛА ДОМА ПО ВУЛИЦІ ШЕКСПІРА 3/14 - РАННІЙ РАНОК НЕДІЛІ
Люк, як виявляється, веде у велику каналізаційну трубу. Крижок швидко спускається по залізній дробині, бачить, що дорога є тільки у один бік - з іншого знаходиться стіна, оповита різними незрозумілими дротами різної товщини та фактури. Лейтенант робить кілька кроків у інший бік, щоб наздогнати незрозумілу істоту, але дуже скоро опиняється у непроглядній темряві.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
От курва... Темно, як на прийомі у проктолога, коли електрика тогой...
Лейтенант дістає цигарку, засовує її у рота та запалює запальничку.
Прикуривши, завдяки невеличкому вогнику, він помічає старий, іржавий вимикач, хапається за ручку рубильника та з гуркотом тягне її донизу. Вмикається неяскраве, блимаюче світло.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(говорить сам до себе щоб хоч трохи заспокоїтись)
Так... Що в нас тут?
Лейтенант починає оглядатися. Він бачить попереду великий тунель, вхід до якого огороджений металевою решіткою. Біля самої решітки Крижок нарешті помічає і те, що він переслідував - велику і явно живу калюжу пивного кольору. Ця калюжа швидко проходить повз решітку і повзе далі. Поліціянт починає бігти їй навздогін.
Крижок підбігає до решітки і починає шукати прохід, але потім помічає щось дивне. Навіть ще дивніше, ніж пивна "амеба". По ту сторону до лейтенанта наближається ЩОСЬ. Коли воно підходить трохи ближче, то вже помітно якусь кремезну фігуру, десь два метри заввишки, і не по-людські безформну. І вона продовжує повільно і важко наближатися.
І от, нарешті, Крижок може роздивитися дивовижну істоту. Вона виглядає як людина: у неї можна вирізнити голову та ноги, а от рук немає, та й обличчя теж - якійсь натяки, та й те не дуже чіткі. Більше за все вона схожа на велику бульбашку у формі людини. Бульбашку темно-янтарного кольору.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(голосно шепоче)
Що за маячня тут відбувається! Мати роди мене назад, будь ласка...
(шоковано принюхується)
І пивом пахне... Чи то в мене вже клепки іржавіють...
Лейтенант бачить, що янтарна калюжа підповзає до безликого монстру, вливається в його ступню і стає його частиною. Але монстр продовжує йти у бік Крижка. Той робить кілька кроків назад.
Монстр підходить до решітки, і проходить крізь неї. Його тіло оминає залізні прути і легко опиняється по іншу сторону огорожі. Крижок дивиться на цей жах і у нього через подив та страх з рота випадає цигарка. І так, це калька з "Термінатора 2", але цього не треба соромитися. Навпаки, тут є чим пишатись!
Крижок відходить назад все далі і далі, а пивний монстр, натомість, пре уперед, що той танк. Лейтенант, нарешті, зупиняється, дістає з плаща пістолет Макарова та наводить його на чудисько.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Стій, поліція!! Стій кажу, або буду стріляти! Руки вгору!
Останнє було явно зайвим, бо у цій гігантській бульбочки рук немає. А вірніше сказати - не було. Бо після того, як лейтенант крикнув своє "Руки вгору" з рідкого тулубу монстра виростають такі ж самі - янтарні та рідкі руки. Крижок з відчаю починає стріляти. Він всаджує в істоту всі вісім набоїв, але реакції ніякої немає: кулі походять крізь монстра не залишаючи жодного сліду. Та й ефекту від пальби теж немає, бо істота продовжує рухатись в сторону лейтенанта. Той кидає Макарова на підлогу, і дістає з-під плаща Desert Eagle 50-го калібру.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Стій!! Зупинися!! Твого Бога душу мать!
Але істота або не розуміє, або не чує, або, що скоріше за все, їй байдуже. Крижок починає розряджати обойму кремезного пістолета, але користі з нього стільки ж, як і з маленького Макарова, тобто ніякого. Монстр все наближається, а Крижок все відходить назад, і стіна глухого кута вже досить близько. Лейтенант кидає пістолета в янтарну істоту - він, як і кулі, проходить крізь і падає у монстра за спиною, і дістає (знову ж таки з плащу) дробовик.
Вже мовчки у відчаї Крижок робить постріл з дробовика. Реакція на це вже інша. Дробинки залишаються в тілі рідкого чудиська, потім збираються у його руці, а потім летять з цієї руки у зворотньому напрямку. Лейтенант важко, але доволі спритно стрибає у сторону. Коли він підіймається, то бачить, що янтарний гігант стоїть вже поряд нього. І тільки-но лейтенант підіймається на ноги, наносить потужний аперкот. Рука у монстра може і рідка, але удар вийшов на славу: Крижок відлітає до стіни, вдаряється у стіну та сповзає на підлогу.
Один з дротів рветься, і його "хвіст" смикається над головою лейтенанта, розкидаючи на всі боки електричні іскри. Рідкий монстр підходить до поліціянта, але зупиняється, наче чогось побоюючись, а тому повертається і йде у зворотньому напрямку, а тому скоро зникає у тунелях каналізаційного лабіринту. Крижок же залишається на місці: він не може відійти від могутнього удару, і його очі потрохи закриваються.
Кадр стає непроглядно чорним.
Люк, як виявляється, веде у велику каналізаційну трубу. Крижок швидко спускається по залізній дробині, бачить, що дорога є тільки у один бік - з іншого знаходиться стіна, оповита різними незрозумілими дротами різної товщини та фактури. Лейтенант робить кілька кроків у інший бік, щоб наздогнати незрозумілу істоту, але дуже скоро опиняється у непроглядній темряві.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
От курва... Темно, як на прийомі у проктолога, коли електрика тогой...
Лейтенант дістає цигарку, засовує її у рота та запалює запальничку.
Прикуривши, завдяки невеличкому вогнику, він помічає старий, іржавий вимикач, хапається за ручку рубильника та з гуркотом тягне її донизу. Вмикається неяскраве, блимаюче світло.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(говорить сам до себе щоб хоч трохи заспокоїтись)
Так... Що в нас тут?
Лейтенант починає оглядатися. Він бачить попереду великий тунель, вхід до якого огороджений металевою решіткою. Біля самої решітки Крижок нарешті помічає і те, що він переслідував - велику і явно живу калюжу пивного кольору. Ця калюжа швидко проходить повз решітку і повзе далі. Поліціянт починає бігти їй навздогін.
Крижок підбігає до решітки і починає шукати прохід, але потім помічає щось дивне. Навіть ще дивніше, ніж пивна "амеба". По ту сторону до лейтенанта наближається ЩОСЬ. Коли воно підходить трохи ближче, то вже помітно якусь кремезну фігуру, десь два метри заввишки, і не по-людські безформну. І вона продовжує повільно і важко наближатися.
І от, нарешті, Крижок може роздивитися дивовижну істоту. Вона виглядає як людина: у неї можна вирізнити голову та ноги, а от рук немає, та й обличчя теж - якійсь натяки, та й те не дуже чіткі. Більше за все вона схожа на велику бульбашку у формі людини. Бульбашку темно-янтарного кольору.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
(голосно шепоче)
Що за маячня тут відбувається! Мати роди мене назад, будь ласка...
(шоковано принюхується)
І пивом пахне... Чи то в мене вже клепки іржавіють...
Лейтенант бачить, що янтарна калюжа підповзає до безликого монстру, вливається в його ступню і стає його частиною. Але монстр продовжує йти у бік Крижка. Той робить кілька кроків назад.
Монстр підходить до решітки, і проходить крізь неї. Його тіло оминає залізні прути і легко опиняється по іншу сторону огорожі. Крижок дивиться на цей жах і у нього через подив та страх з рота випадає цигарка. І так, це калька з "Термінатора 2", але цього не треба соромитися. Навпаки, тут є чим пишатись!
Крижок відходить назад все далі і далі, а пивний монстр, натомість, пре уперед, що той танк. Лейтенант, нарешті, зупиняється, дістає з плаща пістолет Макарова та наводить його на чудисько.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Стій, поліція!! Стій кажу, або буду стріляти! Руки вгору!
Останнє було явно зайвим, бо у цій гігантській бульбочки рук немає. А вірніше сказати - не було. Бо після того, як лейтенант крикнув своє "Руки вгору" з рідкого тулубу монстра виростають такі ж самі - янтарні та рідкі руки. Крижок з відчаю починає стріляти. Він всаджує в істоту всі вісім набоїв, але реакції ніякої немає: кулі походять крізь монстра не залишаючи жодного сліду. Та й ефекту від пальби теж немає, бо істота продовжує рухатись в сторону лейтенанта. Той кидає Макарова на підлогу, і дістає з-під плаща Desert Eagle 50-го калібру.
ЛЕЙТЕНАНТ БОГДАН КРИЖОК
Стій!! Зупинися!! Твого Бога душу мать!
Але істота або не розуміє, або не чує, або, що скоріше за все, їй байдуже. Крижок починає розряджати обойму кремезного пістолета, але користі з нього стільки ж, як і з маленького Макарова, тобто ніякого. Монстр все наближається, а Крижок все відходить назад, і стіна глухого кута вже досить близько. Лейтенант кидає пістолета в янтарну істоту - він, як і кулі, проходить крізь і падає у монстра за спиною, і дістає (знову ж таки з плащу) дробовик.
Вже мовчки у відчаї Крижок робить постріл з дробовика. Реакція на це вже інша. Дробинки залишаються в тілі рідкого чудиська, потім збираються у його руці, а потім летять з цієї руки у зворотньому напрямку. Лейтенант важко, але доволі спритно стрибає у сторону. Коли він підіймається, то бачить, що янтарний гігант стоїть вже поряд нього. І тільки-но лейтенант підіймається на ноги, наносить потужний аперкот. Рука у монстра може і рідка, але удар вийшов на славу: Крижок відлітає до стіни, вдаряється у стіну та сповзає на підлогу.
Один з дротів рветься, і його "хвіст" смикається над головою лейтенанта, розкидаючи на всі боки електричні іскри. Рідкий монстр підходить до поліціянта, але зупиняється, наче чогось побоюючись, а тому повертається і йде у зворотньому напрямку, а тому скоро зникає у тунелях каналізаційного лабіринту. Крижок же залишається на місці: він не може відійти від могутнього удару, і його очі потрохи закриваються.
Кадр стає непроглядно чорним.
no subject
Date: 2021-04-29 06:30 pm (UTC)no subject
Date: 2021-04-29 06:34 pm (UTC)no subject
Date: 2021-04-29 06:34 pm (UTC)