Тема: Розчарувательна

Взагалі то понеділок, а якщо точніше казати, то похід ввечері понеділка до центру Червоного Хресту на український розмовний клуб - це у мене чи не найголовніша розвага тижня. Бо все інше трапляється рідко та не так регулярно. Але чи то через спеку, чи то через літо, чи є якійсь ще причини, мені невідомі, але людей туди ходить все менше і менше. Раніше було два ведучих я та дві дівчини. Потім нас залишилося четверо - два ведучих, я та дівчина. Яка, здається, журналістка, пише українською, а у клуб приходить, щоб ще й поспілкуватися українською. Гарна, до речі, дівчина, але зі своїми родзинками. Що не недолік, звісно, але враховувати це теж потрібно. І щось я відволікся.

Бо головне в іншому. Головне що вчора був лише я і один з ведучих. Через те нам довелося грати в "соціальну настолку". Вона гордо назвалася "Володар кілець", але не мала до Толкієна взагалі ніякого відношення. Там були питання про СНІД, вірно відповідаючи на які треба було викладати з карток кола. І якщо всі відповіді вірні, то коло складається одразу. У нас це жодного разу не вийшо.

Бо питання були часто дурні! Наприклад, там була картка: "Чи вживання алкоголю підвищує ризик СНІДу". Я кажу - ні. Бо навіть технічно це неможливо. А "вірна відповідь" - так. Незрозуміло з чого. Он я у неділю під футбол бахнув пива. І що? У мене був ризик захворіти? Я взагалі то один був, на жаль. Тож який там СНІД. До того ж пиво було мало, ніякої втрати контролю чи ще чогось. У мене взагалі таке траплялося ну... десь разів 10 за все життя. І нічого цікавого при цьому не відбувалося, лише вранці було погано :))

Тож... Це було сумно та нецікаво. Подивимося, як буде наступного разу, якщо знову ніхто не прийде, може варто буде зробити перерву. Я розчарований...

Зов предков

Совсем недавно с пафосом писал о том, что качество экранизации никак не зависит от соответствия с книгой-оригиналом. Но одно дело теоретизировать, а совсем другое - применять свои принципы на практике. Все-таки "Зов предков" один из моих самых любимых рассказов Джека Лондона. Я прочитал его еще в детстве, но всю прелесть, серьезность и мрачность "Зова..." я понял значительно позже. А потому, когда стало известно, что появится фильм по рассказу, то я, естественно, изрядно напрягся. Трейлер так и вообще привел меня в ужас и своей картинкой, и Харрисоном Фордом, который ну вот совсем не походил на своего книжного прообраза. Так что когда фильм уже появился в сети и был скачан мною, он долгое время "пылился" на харде, а я не решался нажать кнопку "play". До сегодняшнего дня. И выяснилось, что волновался я напрасно: "Зов предков" вышел куда лучше, чем я о нем думал. Хотя, возможно, основная причина кроется в том, что думал я о еще не просмотренном фильме крайне плохо. Но, давайте разбираться, что у создателей получилось, что - нет, а что могло бы быть и получше.

( Больше букв )

Выводы. "Зов предков" вполне приличная экранизация и неплохой фильм сам по себе. Его вполне можно посмотреть на ночь глядя в кругу семьи, и даже детишек не совсем детсадовского возраста пустить к экрану. Но при этом лично мне очень жаль, что картина ограничилась буквой Джека Лондона, но решила не показывать его дух. Мир Лондона и мир "Зова предков" куда более страшный и жестокий. Там Север - это не красивые пейзажи и разбросанное повсюду золото, а жесткий вызов, смертельная ловушка и постоянная угроза жизни. Тебе, твоим близким, твоим собакам - совершенно неважно. Так что этот фильм - это скорее семейное видео, что само по себе терпимо и вполне может понравится. Но хочется верится, что когда-нибудь мы получим и другую экранизацию. Минимум с рейтингом R.